-
1 status
n1. статус, стан2. громадянське становище, статус- belligerent status статус воюючої сторони- caretaker status статус кабінету, що тимчасово виконує обов'язки до всезагальних виборів- diplomatic status дипломатичний статус- dominion status статус домініону- interim status тимчасовий статус- international status міжнародний статус- legal status правовий статус- nuclear-weapon-free status статус країни, що не має ядерної зброї- official diplomatic status офіційний дипломатичний статут- property status майнове становище- social status соціальне становище- official status of consuls офіційний статус консулів- status of civil servants статус державних службовців- status of heads of diplomatic missions статус глав дипломатичних представництв- status of implementation порядок виконання (положень угоди тощо)- status of international officials статус міжнародних посадових осіб- status of negotiations стан переговорів- participant with special status учасник переговорів зі спеціальним статусом; учасник переговорів без права вирішального голосу- to determine the status of heads of diplomatic missions встановити статус глав дипломатичних представництв- to enjoy diplomatic status мати дипломатичний статус- to fix the status of heads of diplomatic missions встановити статус глав дипломатичних представництв- to give a country international status надати країні міжнародний статус- to have diplomatic status мати дипломатичний статус- to prescribe the status of charge d'affaires ad interim встановити статус тимчасових повірених у справах- to recognize the official status of consuls визнати офіційний статус консулів -
2 official
I n посадова особа; співробітник, чиновник, службовець (державний, банківський)- diplomatic official дипломат- duly accredited official належним чином акредитована особа- fully trained officials добре підготовлені посадові особи- government officials державні службовці; урядові чиновники- high officials високі посадові особи- international official міжнародна посадова особа (в ООН)- municipal officials муніципальні службовці/ чиновники- official of the protocol service працівник протокольної служби- conduct of international officials поведінка міжнародних посадових осіб- duties of international official обов'язки міжнародної посадової особи- status of international official статус міжнародної посадової особи- to accept officials приймати посадових осібII adj1. службовий, посадовий2. офіційний- official ceremony офіційна церемонія- official communication офіційне повідомлення- official condolences офіційне висловлення співчуття- official denial офіційне спростування- official diplomatic status офіційний дипломатичний статус- official document офіційний документ- official duties службові обов'язки- official gazette урядовий вісник- official language державна/ офіційна мова- official majority посадова більшість (більшість, що складається з людей, які є членами законодавчого органу з огляду на посадове становище, яке вони посідають)- official news офіційне повідомлення- official part of the visit офіційна частина візиту- official passport службовий паспорт- official reception офіційний прийом- official records офіційний звіт- official report офіційна доповідь; офіційне повідомлення, протокол- official representative офіційний представник- official responsibilities службові обов'язки- official source офіційне джерело- official statement офіційна заява- official travel documents офіційні проїзні документи- official visit офіційний візит- to stay on an official friendly visit знаходитися з офіційним дружнім візитом- for official use only тільки для службового користування- in official capacity в офіційній якості
Перевод: с английского на украинский
с украинского на английский- С украинского на:
- Английский
- С английского на:
- Украинский